10 жовтня 2019 р.: 130 років тому народився видатний український поет, перекладач і вчений-філолог Михайло Драй-Хмара

Михайло Драй-Хмара походив — і за батьковою лінією, й за маминою — з давніх, славетних козацьких родин. Отримав блискучу освіту в широко відомій гімназії ім.Павла Ґалаґана та Київському Свято-Володимирському університеті й по закінченні навчання дістав запрошення  залишитися на  кафедрі слов'янознавства — готуватися до захисту на звання професора. Вільно володів 19-ма мовами. Готуючись до наукової кар’єри, працював у архівах та бібілотечних фондах  Львова, Будапешта, Белграда, Бухареста. 

Драй-Хмара був талановитим поетом, літературознавцем-дослідником, літературним критиком. А ще — чудовим спортсменом: перепливав Дніпро у Києві, вальсував на ковзанах, грав у теніс та волейбол. 

Писати вірші українською мовою почав 1919р. —до того
писав російською. 1926р. побачила світ єдина прижиттєва збірка поезій
М.Драй-Хмари — «Проростень». Дві інші книги — «Сонячні марші»  та «Залізний обрій» — були надруковані лише 1969р. 

Михайло Драй-Хмара-літературознавець видав  монографію
«Леся Українка», оприлюднив цікаву розвідку «Поема Лесі Українки «Віла
Посестра» на тлі сербського та українського епосу», готував велику роботу за
творчістю Тараса Шевченка. Як поет Драй-Хмара належав до «неокласиків» з їхніми
античними образами, культом «чистого мистецтва» і категоричним несприйняттям ідеологічних штампів та директив «як треба писати справжньому  революційному поетові», що їх нав’язували більшовицькі «комісари від літератури». 

 

 

Професор Драй-Хмара викладав українознавство у  Кам'янець-Подільському університеті, пізніше – до 1929р. — в. Київському медичному інституті. У 1930-му працював у Науково-дослідному інституті мовознавства при Всеукраїнській академії наук. 

Його творчість, наукові зацікавлення, погляди, предмет,
який викладав, сама його постать – усе було ворожим більшовицькій владі та її ідеології. Отже, влада поклала собі знищити поета.   

         21 березня 1933р. Михайло Опанасович Драй-Хмара був заарештований органами ДПУ – за звинуваченням в участі у «контрреволюційній організації» під час роботи у  Кам’янець-Подільському університеті. Менше ніж за два місяці поета звільнили: не вистачило доказів навіть чекістським майстрам фальсифікацій. Проте взяли на підписку про невиїзд, позбавили  звання професора.  

6 вересня 1935р. викладача української мови М.О.Драй-Хмару заарештували вдруге. Звинуватили у «націоналістичній контрреволюційній  діяльності». На всіх допитах звинувачення відкидав.

Наприкінці листопада справи М.Драй-Хмари та П.Филиповича
«доєднали» до «справи групи М.Зерова» – вигаданої енкаведистами
«контрреволюційної організації». Зізнаватися у «груповій контрреволюції» поет також відмовився.  

28 березня 1936р. в Москві справу Михайла Драй-Хмари
розглядало позасудове «ОСО» — «особоє совєщаніє». Вирок: 5 років колимських таборів.   

27 травня 1938 р. «трійка» додає  Драй-Хмарі ще 10 років таборів – за
звинуваченням у «антирадянській пропаганді» та участі в «антирадянській
організації» вже під час перебування в таборі. 

Михайло Драй-Хмара помер 19 січня 1939 р.«від ослаблення
серцевої діяльності». Реабілітований у 1989 р.

Існує ще одна версія загибелі поета. Коли у квітні
1939р.розстрілювали, за більшовицьким звичаєм, кожного п’ятого в шерегу,
Драй-Хмара став на місце невідомого юнака, врятувавши йому життя.

         Постать Михайла Драй-Хмари на українському культурному обширі — унікальна. Він належав до особистостей надзвичайно, феєрично обдарованих і міг дуже багато зробити у будь-якій своїй іпостасі. А водночас – до тих, кого радянська влада небезпідставно вважала своїми ворогами і винищувала як очевидну загрозу для свого існування. Тож за радянських часів ім’я Драй-Хмари та його творчість замовчувались. На жаль, і за часів незалежності на офіційному рівні про ньоого майже не згадують.

Пам’ять про видатного поета відроджує і плекає науковець,
політик і громадський діяч, засновник Фонду «Рідна країна» Микола Томенко — односелець М.Драй-Хмари (обоє походять з села Малі Канівці колись Золотоніського повіту, а нині – Чорнобаївського району Черкаської області). 

З ініціативи Миколи Томенка до 100-річчя письменника, у 1989 р., в рідному селі,  у приміщенні школи, було  відкрито музей-кімнату; встановлено меморіальну дошку. 1999 р. біля школи постав пам’ятний знак на честь митця. В самій школі щороку відбуваються Драй-Хмарівські читання. 

(Принагідно зауважимо, що в Кам’янець-Подільському, де М.О.Драй-Хмара
працював викладачем університету і починався як поет, знову ж таки з ініціативи М.Томенка, з’явився сквер ім.М.Дай-Хмари з пам’ятним знаком, а одній з вулиць надано ім’я поета.)

         Наприкінці 2009 р. з ініціативи М.Томенка – на той час заступника Голови Верховної Ради України — Кабінет Міністрів ухвалив рішення про присвоєння загальноосвітній школі в с. Малі Канівці імені Михайла Драй-Хмари. 

У 2009 р. в центрі Києва, на будинку по вул.Садовій, 1/14, урочисто відкрили меморіальну дошку Михайлові Драй-Хмарі.  Тут, у квартирі №5, понад 10 років він жив і творив. Ввстановлення меморіальної дошки стало можливим завдяки Фонду «Рідна країна» та його засновникові  Миколі Томенку, а також деканові юридичного факультету Київського Національного університету ім.Тараса Шевченка Іванові Гриценку.

«Ми з групою колег, пропагуючи спадщину М.Драй-Хмари, протягом останніх років зробили багато справ. І сьогодні є пам’ятник в університеті, в Кам’янець-Подільському, де М.Драй-Хмара був завкафедрою, в селі, де народився Михайло Опанасович, є меморіальний знак і музейна кімната», – зазначив ініціатор під час урочистостей. 

 
 
 

 

 

 

 CEDIMES  Akademia im. Jakuba z Paradyża w Gorzowie WielkopolskimEkonomii i Innowacji w Lublinie SZKOŁA PRZEDSIÄ KAZIMIERZA KUJAWSKIEGO   Image   Wyższa Szkoła Umiejętności im. Stanisława Staszica w Kielcach         ​

 

 

 

T