Профілактика короновірусного булінгу

Захист прав здобувачів та викладачів у закладах вищої освіти – тема, яка постійно обговорюється на різних рівнях управлінської діяльності. У цьому питанні вже є певні зрушення та досягнення, але наразі їх суттєво недостатньо.

Пандемія COVID-19 спричинила появу нового різновиду булінгу. Все більше з’являється випадків цькування здобувачів освіти та викладачі, які перехворіли на COVID-19. Тому керівникам закладам вищої освіти слід впроваджувати заходи щодо профілактики короновірусного булінгу серед здобувачів та викладачів з метою виховання в них толерантності та поваги до інших.

Толерантність тісно пов’язана з умінням брати на себе відповідальність, а не перекладати її на інших людей. Коли одна людина проявляє агресію та цькує іншу, вона таким чином знімає з себе відповідальність. Це також спостерігається під час виявлення випадків захворюваності на COVID-19 коли звинувачують тих, хто захворів, мовляв, вони не дотримувались протиепідемічних норм.

Виховання в студентах толерантності є важливим процесом, оскільки вони навчаться не ставити запитання «Хто винен?», а навпаки, жаліти та намагатися допомогти тим, хто потрапив до складної ситуації. Здобувачі будуть з розумінням ставитись один до одного, навчатися взаємодіяти та співпрацювати.

Важливу роль у вихованні толерантності відіграють батьки, які мають на власному прикладі демонструвати доброзичливість та співчуття. Тому, якщо дорослі агресивно налаштовані та «нападають» на викладача, який захворів та становить загрозу для інших, така поведінка спроєктується на дітей, які переймуть агресивність та тривожність від батьків та направляють її на викладачів або однокурсників.

Для виховання толерантності у студентів в закладах освіти мають проводитись виховні години в формі дискусій, обговорень та бесід із залученням психолога. Але, важливо, щоб це не було схоже на лекційне заняття. В аудиторії повинна панувати легка та невимушена атмосфера, що дозволить здобувачам розслабитися, комфортно почуватися та налаштуватися на обговорення певної теми.

Викладачі закладу освіти мають пояснювати студентам, що таке відповідальність, як навчитись не перекладати її на інших, що таке толерантність та як навчитися з розумінням ставитись до інших. Студенти мають зрозуміти, що відчуває той, хто хворіє на COVID-19, в якому психологічному та емоційному стані він знаходиться.

Для розвитку емпатії добре працює візуалізація або сюжетно-рольові ігри. Здобувачам можна запропонувати гру, в якій один з персонажів захворів на COVID-19, а інші мають підтримати його. Студенти самі можуть запропонувати різні ідеї, як зарадити хворобі.

Дієвим прийомом є перегляд фільму, в якому люди зіштовхуються з хворобами та піддаються цькуванню, наприклад фільм «Чудо».

Експерти зазначають, що не слід приховувати, хто саме захворів на COVID-19 в колективі. Це дозволить відстежити контакти та мінімізувати наслідки, оскільки людина, яка контактувала із хворим, буде відносить до свого стану з більшою увагою, піклуватися про власний захист. Водночас з оголошенням слід провести супутню розмову, наголошуючи, що в такій ситуації може опинитися кожний, та не слід знущатися та насміхатися над хворим.

В разі виявлення випадків короновірусного булінгу, в першу чергу, слід виявити агресора та провести з ним бесіду, намагаючись достукатись до його емпатії. Задля цього він має уявити себе на місці жертви. Що він відчуватиме, коли його ображають та цькують, адже він не винен, що захворів.

В закладах освіти має бути створений алгоритм вирішення конфліктів, який дозволить студентам та викладачам чітко розуміти, що роботи, коли вони стали жертвами булінгу.

Важливо розуміти, що жертва короновірусного булінгу не здатна самостійно вийти з ситуації, що стала причиною її цькування, оскільки хворобу не можливо подолати миттєво. Це спричинить емоційні переживання та відчуття безвихідної ситуації.

Для агресора наслідки короновірусного булінгу також можуть бути травматичними. В разі, якщо він захворіє, то може замкнутися, не сказати іншим про хворобу, відмовитись від відвідування школи, коли одужає, оскільки він проєкцює власне ставлення до ситуації. Також може виникнути зворотна ситуація, коли студент буде проявляти надмірну агресію та залякувати інших

Освіта в Україні має будуватися за принципом рівних можливостей та прав для всіх учасників освітнього процесу. Заклади вищої освіти мають бути безпечним місцем для студентів та викладачів, вільним від дискримінації, порушення прав людини, приниження гідності та інших ганебних явищ.

 

Цікаві посилання:

Про булінг, ефективність покарання за цькування розповів освітній омбудсмен України Сергій Горбачов.

Посилання на статтю та відео https://www.dw.com/uk/osvitnii-ombudsmen-ukrainy-zakhyshchaty-vid-bulinhu-potribno-i-ditei-i-doroslykh/a-55881062

Коронавірусний булінг. Як пояснити дітям, що хворіти – не соромно Посилання на статтю https://nus.org.ua/articles/koronavirusnyj-buling-yak-poyasnyty-dityam-shho-hvority-ne-soromno/